Обозреватель | Опросы - , рейтинг, отзывы
Последние новости в Украине
Укр
Рус
3 августа 2017 - обновлено в
Новости Украины




Парк Шевченка: улюблене місце меценатів і царських осіб

Поделиться:

Колись на його місці паслися корови і плескалися в багнюці свині

Парк імені Тараса Шевченка – чи не єдине місце в місті, де можна запросто зустріти нинішніх зірок шоу-бізнесу, акторів, вчених, бізнесменів і нардепів. У цьому "зеленому острові" любили прогулятися київські мільйонери та їхні родичі: сім'я Терещенків, мер міста Іван Толлі, Михайло Булгаков, родичка письменника Льва Толстого і царські особи. Кілька десятиліть поспіль у "Зеленому корпусі" збираються "гуру" шахів і доміно. І, постукуючи кісточками, вони до цих пір згадують, як парк мало не злетів на повітря: у 2001 році тут знайшли 80 снарядів часів війни! Пише "Сегодня.ua".

Навколо парку – безліч цікавих споруд різних архітектурних стилів, де свого часу розміщувалися військові госпіталі і штаб-квартири держслужб, де проводили літературні вечори і таємні романтичні зустрічі. З парку ми і починаємо нашу прогулянку.

Парк Шевченка – зелень і шматочок моря

Студенти університету ім. Шевченко прозвали парк "Зеленим корпусом" – адже там можна з комфортом прогулювати пари. А адже колись на його місці паслися корови і плескалися в багнюці свині... Облагороджувати ж територію почали тільки завдяки імператору Бразилії Дону Педро, який, відвідавши університет, висловив своє зауваження про пустелю перед головним корпусом. За справу взявся садівник Карл Христіані, і відкриття парку, який назвали Університетським, відбулося в 1890 році. Через шість років в ньому встановили пам'ятник імператору Миколі I, за розпорядженням якого і був створений сам університет, а парк перейменували в Миколаївський. "Зелений корпус" прикрашали скульптури оголених дівчат у круглих басейнах – але в радянські часи вони були знищені, як "рідкісна вульгарність". Третій раз парк перейменували у 1920-му – він став Червоним. Після зміни влади статую царя переплавили, а гранітний п'єдестал з барельєфами простояв порожнім кілька десятків років. У 1939 році на його місці поставили пам'ятник Тарасу Шевченко – тоді парк отримав і назва, що збереглася до сих пір. До речі, в ньому є фонтан у формі Чорного моря і "шахове" місце: там збираються шахісти-аматори, що грають на гроші, щелбани і пиво.

Б-р Шевченка, 14. Гімназисти, Булгаков і Паустовський

Гуляючи по парку, підходимо до "жовтого корпусу" – Інституту філології гуманітарного корпусу університету ім. Т. Шевченко. Біля нього студенти бурхливо обговорюють сесію і політиків, і багато хто навіть не підозрюють, що свого часу за партами у цьому будинку корпіли легендарні особистості. Тут вчилися Костянтин Паустовський, Михайло Булгаков і його брат Микола (в "Днях Турбіних" письменник описує Першу київську гімназію, яка була в цьому будинку). Серед тих, хто "гриз граніт науки" в стінах будівлі, були нарком Анатолій Луначарський, співак Олександр Вертинський і авіаконструктор Ігор Сікорський. Навчалися тут і журналісти (заняття проводилися на початку 90-х).

Терещенківська, 9 - медики і картини

Будівлею володів Федір Терещенко. Він розмістив тут колекцію картин, а через півстоліття цю будівлю назвали Нацмузеєм Російського мистецтва. Після його смерті особняк залишився дружині, але більшість кімнат у неї відібрали: туди "підселили" генеральний секретаріат національних справ. Жили в ньому і санітари, адже по сусідству (Терещенківська, 7), під час Першої світової перебував госпіталь, який в 1918 році перетворився в медінститут.

Терещенківська, 15. Центр дляЕ товстосумів

Близько помпезного двоповерхового будинку частенько можна зустріти нардепів і столичних товстосумів: вони за трапезою в ресторані, розташованому в парку, вирішують державні та особисті питання. Історично так склалося, що кілька століть тому знатні особи також збиралися біля цього будинку. Але тоді тут говорили тільки про високий – з відомими колекціонерами Богданом і Варварою Ханенко. Пара збирала твори мистецтва з усього світу і виставляла їх у своєму будинку. Будівля ж, в якому розміщувалася виставка, було побудовано на кошти цукрозаводчика Миколи Терещенка в 1888 році і відразу перейшло сімейству Ханенко (Варвара – дочка Терещенка). Оформлений будинок в різних стилях: в ньому є елементи бароко, готики, ренесансу і навіть рококо.

Льва Толстого, 7 -Е будинок красуні і мера

Будинок цукрового магната Олександра Терещенка видний здалеку: одноповерхова блакитне будівля з куполом не залишить нікого байдужим. У ньому досі залишилася "рідна" ліпнина, якій понад сто років! Нині в цій будівлі вЂ“ медбібліотека. До речі, мільйонер прикупив ще й сусідню будівлю, на Л. Толстого, 9 – раніше в ньому проживали своячка Льва Толстого Тетяна Берс (прототип Наташі Ростової з його роману "Війна і мир"), і міський голова Києва Іван Толлі.

Льва Толстого, 11/61 - Морозівський гастроном

Вулицю Толстого неодноразово перейменовували: була вона і Шулявською, і Караваєвською, і Толстовською. Кутовий будинок був завжди популярним, адже в ньому, на першому поверсі, був гастроном, куди любили бігати студенти і професори – за шматочком ковбаси і скибочкою гарячого хліба. Нині там ресторан, але називають його "Морозівський" – адже раніше в будівлі був прибутковий будинок купця Морозова. Зараз вартість квартири цьому в будинку – 20 млн грн.

Володимирська, 60 - Універ на трьох монетах

Найвідоміша будівля на цій вулиці – це, безумовно, легендарний Червоний корпус університету Т. Шевченка, який, за роки його існування, закінчили мільйони українців. Спочатку він носив ім'я св. Володимира і був заснований в 1834 році. Колір будівлі вибраний невипадково – червоний фасад, чорні деталі колон і карнизів відповідають кольорам стрічки ордена св. Володимира. За переказами, в основу корпусу були закладені три монети: золота, платинова і срібна, а також камінь Десятинної церкви – на удачу. Подейкують, що зараз студенти намагаються приносити на іспити три монетки в кишені.

Володимирська, 58/17 - "Апельсинова" бібліотека

Раніше відвідування бібліотек було схоже на священний ритуал. Перед походом відвідувачі обов'язково одягали чистий одяг і всіляко чепурилися – адже, крім читання цікавих історій, в бібліотеці знайомилися з корисними людьми. Наукову бібліотеку ім. Михайла Максимовича студенти називають "апельсином" через її насичено оранжевий колір. Вона була заснована разом з університетом, в 1834 році, і до Другої світової війни налічувала понад мільйон книг. Зараз в ній – понад 3,5 млн. Тому всі відомі персони, які вчилися в установі, обов'язково її відвідували. Іменують бібліотеку на честь першого ректора університету – Михайла Максимовича.

M-Ukraine
13.10.2014
Поделиться:
blog comments powered by Disqus
Слушать новости дня
http://myradio.ua/audio/news.mp3

Михаил Жванецкий
Мы умнее тех, кого выбираем

Публикации

Все публикации