Обозреватель | Опросы - , рейтинг, отзывы Search | com.com




Василь Хитрик: "В боях на Донбасі наша система "Ніж" рятує танки"

Поделиться:

Розробники найкращих у світі засобів захисту бронетехніки з державного підприємства "Мікротек" нагороджені премією Кабінету міністрів України

- Ось, що написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" один з ваших колег, що працює в зоні АТО: "Перша танкова бригада просить забезпечити всі бойові машини системами "Ніж" українського виробництва.Е Кілька танків бригади з системами "Ніж" отримали прямі влучення з РПГ-7Е (ручний протитанковий гранатомет -.Е Авт.)Е Керованими ракетами "Штурм" і "Фагот" і залишилися цілими", - говорить кандидат технічних наук, професор Василь Хитрик. Він є генеральним конструктором і директором Державного підприємства "Базовий центр критичних технологій "Мікротек", в якому створені кілька систем захисту танків, які не мають аналогів. Ми зустрілися з Василем Онуфрійовичем наступного дня після вручення його колективу премії Кабінету міністрів України в галузі науки і техніки за розробку систем захисту танків.

- Перша гвардійська танкова бригада, про яку пише цей журналіст, одна з найбільш боєздатних в українській армії, в боях на Донбасі її задіють для виконання найбільш відповідальних завдань, - продовжує Василь Хитрик -. Бригада має на озброєнні вітчизняні танки "Булат", які не поступаються новітнім російським Т-90. Велика частина "Булатів" оснащені нашими системами динамічного захисту "Ніж".

Покажу вам фотографії того, як вона працює. Знімки зроблені на військовому полігоні. В якості мішені використовували корпус списаного танка. Стріляли з відстані 100 метрів. Спочатку ціль була нічим не захищена, і, бачите, (Василь Онуфрійович демонструє наступне фото) снаряд прошив броню. Потім на неї помістили модулі системи "Ніж" і знову вистрілили. Ось який вигляд мала мішень після прямого попадання другого снаряда - на фотографії видно, що на її поверхні залишилася лише мітка. Броню боєприпас не пробив.

Щоб танк був захищений, на нього поміщають від 150 до 200 модулів (вони мають вигляд невеликих скриньок -. Авт.) Системи "Ніж". У кожному такому модулі знаходиться заряд в мідній оболонці. Вибухаючи, він руйнує боєприпаси що підлітають. Ось що з ними відбувається (Василь Онуфрійович кладе на стіл шматки покрученого металу). Ця "залізяка" була частиною бронебойного снаряда, а ця - кумулятивної гранати ... Важливо, що захист спрацьовує саме при попаданні протитанкових боєприпасів - на удари куль (вони пробити броню не можуть) система не відреагує.

- Скільки коштує "Ніж"?

- Кілька відсотків від ціни танка. Це цілком прийнятно.

Поштовхом до створення цієї системи став контракт на поставку танків до Пакистану, який Україна уклала наприкінці 1990-х років. Планувалося оснастити ці бойові машини радянською системою захисту "Контакт". Але не склалося: її розробник - НДІ сталі з Росії - запатентував цей виріб і як власник авторських прав виставив рахунок - 52 мільйони доларів. Тоді було прийнято рішення розробити більш досконалу вітчизняну систему. Я керував роботою з її створення, адже мав відповідну кваліфікацію і досвід: до розвалу Радянського Союзу служив в бронетанковому інституті, що в місті Кубинка під Москвою. Коли в 1992 році повернувся на батьківщину, мені доручили організувати Науковий центр сухопутних військ України. Через п\\\'ять років на базі цього центру під моїм керівництвом було створено Інститут озброєння. Якраз тоді Україна і підписала контракт з Пакистаном.

Ми використовували фізичні принципи, які відрізнялися від тих що застосовувалися в системі "Контакт". У результаті "Ніж" вийшов набагато краще попередника: він захищає майже від всіх типів протитанкових боєприпасів, а "Контакт" тільки від кумулятивних (пропалюючих броню). Наша система прийнята на озброєння української армії, от тільки оснащення нею військ йде не так швидко, як хотілося б. Поки вона стоїть тільки на машинах Першої гвардійської танкової бригади, про яку я вже говорив.

- "Ніж" робить танк практично невразливим?

- Останнім часом з\\\'явилися особливі боєприпаси, тандемні. Спочатку вони знищують динамічний захист танка, а потім пробивають його основну броню. На це нововведення ми відповіли створенням системи захисту "Дуплет". У 2009 році вона прийнята на озброєння української армії. До речі, під час випробування я особисто стріляв з танка по мішені, на якій було встановлено "Дуплет". Ця система не має аналогів у світі. Нею будуть оснащуватися новітні українські танки "Оплот", які не мають аналогів. Поки що цей танк в наших військах є тільки в одному екземплярі. Ви, напевно, читали про те, що в 2011 році Україна підписала контракт на поставку "Оплотів" Таїланду?

- Минулої осені інформагентства повідомляли, що перші п\\\'ять танків харківський "Завод імені Малишева" відправив замовнику. Сума контракту - 200 мільйонів доларів.

- Ми зі своєю системою "Дуплет" беремо участь в його виконанні. Такого роду замовлення життєво важливі - наше підприємство державне, але ми повністю знаходимося на госпрозрахунку. Втім, нам обіцяють, що з наступного року будемо мати певне державне фінансування.

Кілька років тому у нас був реальний шанс отримати замовлення на поставку системи "Ніж" в Америку. Почалося з того, що фахівці з США відвідали розробників такого роду виробів в декількох країнах. Приїхавши до Києва, вони були приємно здивовані тим, що ми їм показали, і через деякий час нас запросили продемонструвати можливості "Ножа" на всесвітньо відомому Абердинському випробувальному полігоні в штаті Меріленд. Один з найбільших в США військово-промислових концернів "Дженерал Дайнемикс" був готовий підписати контракт, але Державний департамент добро не дав. Як аргумент я чув одну й ту ж фразу: "Чи варто довіряти іноземцям життя наших солдат". Там працює конструкторське бюро по створенню власної системи захисту танків. Я поцікавився, як багато в ньому людей і який у нього бюджет. Виявилося, співробітників дві тисячі, а на розробку аналога радянського "Контакту" виділено 110 мільйонів доларів. Ми про подібний можемо тільки мріяти. У цьому КБ трудяться кілька вихідців з колишнього Радянського Союзу. А начальником охорони полігону служить американець українського походження. Його батько родом з Чернівців. Ми подарували йому пляшечку української горілки.

Почувши, що ми не проти мати таку ж високошвидкісну відеокамеру, з якою працювали на Абердинському полігоні, американські колеги запропонували купити її за залишковою вартістю - 40 тисяч доларів. Для такого класу апаратури це прийнятна ціна. Ми готові були заплатити. Але коли порахували, у що виллється сплата різних податків, від покупки відмовилися - потрібно було викласти 200 тисяч доларів. На пам\\\'ять про роботу з американцями залишилися дві медалі, якими вони нас нагородили.

- У АТО широко використовуються бронетранспортери, бойові машини піхоти. Їх періодично підбивають, через це гинуть солдати і офіцери. Чи можна захистити легку бронетехніку системами "Ніж"?

- Ми знаємо, як зробити для неї модифікацію цієї системи, і маємо відповідний науково-технічний заділ. Але на реалізацію ідей потрібні державне замовлення і хоча б мінімальне фінансування. Поки ж до БТРів і БМП (бойова машина піхоти) приварюють грати, які здатні затримати хіба що гранату, випущену з гранатомета. Від інших типів протитанкових засобів грати не вбережуть.

Зараз покажу результати роботи ще одного нашого виробу - системи активного захисту танків "Заслін" (Василь Онуфрійович демонструє нам декілька видів снарядів і бронебійну кумулятивну гранату, побиті дірками -. Авт.). Система створює навколо танка радіолокаційне поле. З його допомогою електроніка фіксує підлітаючий до танка боєприпас. За кілька мікросекунд система розпізнає, що це - куля, снаряд, ракета, граната, - і приймає рішення, чи слід знищувати боєприпас. Куля танку не є небезпечною. Якщо, летить, скажімо, кумулятивний снаряд, "Заслін" приводить в дію захисний снаряд, осколки якого пробивають такі от дірки в боєприпасі.


Вже з наступного року може бути налагоджено серійний випуск "Заслонов". Ми створюємо систему активного захисту і для легкої бронетехніки - "Шершень".

- Яка сума премії Кабінету міністрів України, яку вам вчора вручили?

- Сто вісімдесят тисяч гривень. До речі, премія Національної академії наук значно менше - сто тисяч. Нагороду розділимо порівну між шістьма розробниками: вийде по тридцять тисяч.

фото з сайту glavkom.blogpost.comЕ

M-Ukraine
30.07.2014
Поделиться:
blog comments powered by Disqus
Слушать новости дня
http://myradio.ua/audio/news.mp3

Михаил Жванецкий
Мы умнее тех, кого выбираем

Публикации

Все публикации